Кафедра "Прикладна фізика" була першою кафедрою, утвореною на фізико-технічному факультеті у 1998 році. Від моменту утворення спільного із Міністерством освіти та Національної Академії Наук України факультету подвійного підпорядкування - фізико-технічного факультету НТУУ "КПІ" пройшло менше ніж три роки. Згідно із концепцією створення фізико-технічного факультету, факультет було засновано з метою збереження і засвоєння ефективної і перевіреної часом фізико-технічної системи освіти, що з розпадом СРСР залишилась за межами України.

Кафедра "Прикладна фізика" була першою кафедрою, утвореною на фізико-технічному факультеті у 1998 році (наказ №1-90 від 18 липня 1997 року). Від моменту утворення спільного із Міністерством освіти та Національної Академії Наук України факультету подвійного підпорядкування - фізико-технічного факультету НТУУ "КПІ" пройшло менше ніж три роки. Згідно із концепцією створення фізико-технічного факультету, факультет було засновано з метою збереження і засвоєння ефективної і перевіреної часом фізико-технічної системи освіти, що з розпадом СРСР залишилась за межами України. У заснуванні факультету брали участь провідні вчені України, серед них - Президент Національної академії наук академік Борис Патон, міністр освіти академік Михайло Згуровський, академіки Віктор Бар'яхтар, Юрій Далецький, Анатолій Шидловський, Анатолій Шпак, член-кореспондент Валентин Черепін та інші. Становлення факультету прийшлося якраз на часи глибокої економічної і політичної кризи, що перманентно переживала молода держава починаючи із 1991 року. Тим цінніше була та увага, яка приділялася міністром освіти Михайлом Згуровським, президентом Академії наук Борисом Патоном, його найближчим помічником Анатолієм Шпаком, керівником науково-технічного центру (колишнього "Києвського відділення МФТІ") Валентином Черепіним справам фізтеху. В умовах хронічної нестачі коштів, галопуючої інфляції, розвалу традиційних структур і зв'язків вони знаходили можливість, щоб надати матеріальну та організаційну допомогу молодому факультету. Така тісна співпраця із викладачами факультету та його керівництвом, справжніми ентузіастами своєї справи, давала швидкі результати. За неповних три роки вдалося суттєво зміцнити матеріальну базу факультету, створити компьютерну лабораторію, надсучаснішу навчальну лабораторію із загальної фізики, заснувати і розвинути методичну базу викладання дисциплін загального циклу.

На кінець 1997, початок 1998 року стало зрозуміло, що факультет відбувся і виникло питання про формалізацію організаційної структури та утворення профільних кафедр. Цілком логічним стало утворення нових кафедр із широким залученням співробітників Академії наук та викладачів факультету, що стояли у підвалин його зародження. Оскільки більшість викладачів фізтеху (Гомонай О.В., Грайворонський М.В., Кравцов О.В., Літвінова Т.В., Монастирський Г.Є., Філін Д.Ф. ), що брали безпосередню участь у його становленні були фізиками, природньо, що першою кафедрою на фізтеху стала фізична кафедра, а саме кафедра "Прикладної фізики". Першим завідувачем кафедри було одностайно обрано людину, що весь цей час уважно слідкувала за розвитком нового факультету і не раз словом, ділом, своїм авторитетом підтверджувала свою відданість справі фізико-технічної освіти в Україні. Цією людиною був віце-президент Академії Наук України - Шпак Анатолій Петрович.

Концепція освітньої діяльності кафедри, як і всього фізико-технічного факультету це впровадження фізтехівської системи освіти в Україні, що забезпечує найвищий рівень підготовки з фундаментальних та комп'ютерних наук, іноземних мов, надає виняткові можливості для теоретичної підготовки в поєднанні з отриманням практичних навичок. Ця система базується на принципах вищої фізико-технічної школи, реалізованих в Політехнічній школі у Парижі, в Каліфорнійському технологічному інституті, Масачусетському технологічному інституті, а пізніше - в Московському фізико-технічному інституті. В дореволюційні часи така система була прийнята на окремих факультетах КПІ. На початок 20 років XXI сторіччя фактично ця система почала впроваджується в більшості університетів України, але на кінець XX такий підхід був дійсно новаторським. Основні принципи фізтехівської системи освіти це:

• грунтовна підготовка з фундаментальних наук (фізики, математики, хімії та ін.);
• поєднання широкої загальної освіти в кращих університетських традиціях з вузькою спеціалізацією та набуттям практичних навичок роботи в базових інститутах НАНУ та на випускаючих кафедрах;
• інтенсивне вивчення іноземних мов;
• гнучкість навчальних планів;
• широке залучення студентів до дослідницької та наукової роботи;
• участь вчених НАН України в навчальному процесі.

Для практичного втілення цієї концепції викладачам кафедри було необхідно вирішити декілька першочергових задач:

1. Створити сбалансовану навчальну програму за спецальністю "Прикладна фізика", яка б в межах кредитів наданих Міністерством освіти за кожною окремою дисципліною максимально повно задовольняла сучасним вимогам і принципам фізикотехнічної освіти.
2. Підібрати кадровий склад викладачів, які б могли забезпечити високий рівень викладання як базових, так і спеціальних курсів із максимально можливим залученням найбільш кваліфікованих співробітників НАН України.
3. Розробити і впровадити методичне забезпечення всіх курсів дисциплін, що викладалися силами кафедри.
4. Організувати лабораторну базу кафедри, що мала б забезпечити практичну складову спеціальних курсів для отримання студентами навичок роботи із складним науковим обладнанням.
5. Розробити систему взаємодії із базовими установами НАН України для забезпечення науково-дослідної діяльності студентів в цих установах та науково-дослідної роботи співробітників кафедри.

До кінця 2000 року навчальна програма за спецальністю "Прикладна фізика" була розроблена для трьох спеціалізацій кафедри, а саме: "Високі фізичні технології", "Фізика живих систем", "Фізичні проблеми енергетики". Було виконано всі формальні вимоги, що висуваються до навчального процессу в установі першого рівня акредитації. Це дало кафедрі змогу в 2001 році пройти акредитацію за напрямом "Прикладна фізика". Більше того, високий потенціал професорсько-викладацького складу кафедри дозволив їй стати в складі НТУУ "КПІ" базовим навчальним закладом по розробці державних стандартів підготовки фахівців на рівні спеціаліст та магістр за спеціальністю "Прикладна фізика" та увійти в робочу групу по створенню державних стандартів за напрямом "Прикладна фізика".

До кінця 2001 року було практично повністю сформовано педагогічний колектив кафедри. Серед викладачів кафедри "Прикладна фізика" було 2 академіки, 4 члени-кореспонденти, 16 докторів наук і профессорів, 9 доцентів і кандидатів наук. Більшість викладачів знайома з принципами фізико-технічної освіти не з чуток, а з власного досвіду, оскільки тривалий час викладали при Київському відділенні МФТІ, а деякі з викладачів є випускниками Московського фізтеху. В різні роки на кафедрі викладали такі видатні фахівці як академік Костюк П.Г., Шпак А.П., член-корреспонденти Фірстов Г.С., Рєзцов В.Ф., Фіалко Н.М., Черепін В.Т., Щерба А.А., профессора Борщ А.О., Василенко Д.А., Веселовський М.С., Жданов В.І., Ілінський О.Г., Кобушкін О.П., Літовченко А.С., Мислович М.В., Назаров О.М., Нищенко М.М., Парновський С.Л., Плюйко В.А., Тіхонов Є.О., Уваров В.М., Черемних О.К. З моменту заснування кафедри і до нині активну участь її становленні відігравали доценти Монастирський Г.Є.,Кондаков В.О., член-кор НАНУ Негрійко А.М., а також Загородній В.В., Кузьков В.П., викладачі Кривенко-Єметов Я.Д., Філін Д.В.
До викладання лекцій, проведення практичних занять, керівництва кваліфікаційними роботами залучаються досвідчені вчені і педагоги НТУУ "КПІ" та інститутів НАН України: Інституту проблем матеріалознавства, Інституту математики, Інституту космічних досліджень, Інституту електродинаміки, Інституту фізіології ім. Богомольця, Інституту фізики, Інституту металофізики, Інституту напівпровідників та ін.

Створення лабораторної бази кафедри ставило на меті в першу чергу наповнення практичним змістом курсів за спеціалізаціями, зокрема таких, як "Основи наукових досліджень", "Структурні методи досліджень" та інші. На відміну від навчального обладнання, що використовувалося для створення лабораторного практикуму з загальної фізики, для створення лабораторного практикуму такого рівня необхідно було повноцінне сучасне наукове обладнання, пристосоване в першу чергу для виконання науково-практичних задач. Протягом 1999-2001 років було проведено ретельну роботу по налагодженню зв'язків із цими лабораторіями, підбору кадрів викладачів для проведення лабораторних робіт, формуванню принципів методичного забезпечення та термінів їх виконання. В результаті було створено лабораторний практикум в якій входили ЕПР-спектроскопія, рентгенівська, скануюча, просвічуюча, атомна силова, рамановська, Оже та Мьосбауер спектроскопія, різноманітні роботи із лазерної техніки та інші. Фактично студенти, виконуючи роботу, проводили повноцінний науковий експеримент, обробляли його результати набуваючи тим самим досвіду роботи із дійсно сучасним науковим обладнанням.

Ще одним важливим етапом діяльності кафедри була організація тісної взаємодії із базовими установами НАН України для забезпечення науково-дослідної діяльності студентів та керівництва цією діяльністю найбільш кваліфікованими співробітниками цих установ. В якості базових для спеціалізації "Високі фізичні технології" було обрано Інститут металлофізики, Інститут матеріалознавства, Інститут фізики, Інститут фізики напівпровідників НАН України; для спеціалізації "Фізика живих систем" - Інститут фізіології НАН України; для спеціалізації "Фізичні проблеми енергетики" - Інститут електродинаміки та Інститут теплофізики НАН України. Пізніше до них долучилися Інститут космічних досліджень, Інститут проблем реєстрації інформації, Інститут надтвердих матеріалів, Інститут теоретичної фізики. Навіть в найскрутніші часи, в кожному із базових інститутів завжди активно функціювало на високому світовому рівні декілько лабораторій, відділів чи груп. Як правило, саме в таких лабораторіях виконувалась низка міжнародних та національних проектів, було сконцентровано сучасне обладнання і, як правило, саме такі лабораторії виявляли найбільшу зацікавленість в молодих кадрах. Зрозуміло, що саме в такі лабораторії кафедра намагалась спрямовувати своїх студентів для навчання і проведення науково-дослідної роботи. В переважному числі випадків, студенти підтверджували свою високу кваліфікацію. Приблизно у третини із них на момент захисту магістерської роботи була надрукована наукова праця, у половини підготовлена до друку. Нерідкі випадки коли кількість робіт становила від 3 до 5. В окремих випадках студенти вже на 5-6 курсах залучаються до виконання національних та міжнародних проектів, приймають безпосередню участь в міжнародних конференціях, протягом літніх канікул працюють в рамках міжнародних проектів в лабораторіях партнерів за кордоном. Практично всі випускники кафедри, що обрали наукову кар'єру вступають до аспірантури.

Незважаючи на значні успіхи в діяльності кафедри загальнонаціональна ситуація на переломі століть зовсім не сприяла авторитету науки в суспільстві, а особливо серед молоді. Конкурс на спеціальність "Прикладна фізика" з року в рік зменшувався, аж до того що керівництво факультету в 2002 році змушено було зменшити кількість груп з двох до однієї. Ретельний аналіз ситуації, що склалася примусив тимчасово відмовитися від підготовки за спеціалізацією "Фізичні проблеми енергетики". Натомість кількість абітурієнтів, що хотіла отримати освіту в межах спеціалізації "Фізика живих систем" неухильно зростала. Тому було прийнято рішення розширити коло базових інститутів для цієї спеціалізації. З 2003-2004 навчальних років до Інституту фізіології долучилися, Інститут молекулярної біології та генетики НАНУ та Інститут фармакології та токсикології АМН. В цих умовах першочерговою стала задача збільшення конкурсу на спеціальність прикладна фізика. Проте вирішувати її, з 2003 року треба було вже новому керівництву кафедри, оскільки Шпака А.П. було призначено директором Інституту металлофізики НАН України. В тому ж році керівником кафедри було обрано д.т.н. Воронова Сергій Олександровича.

Заходи прийняті керівництвом кафедри та фізико-технічного інституту дозволили вже влітку 2004 року стабілізувати набір. Проте зміна керівництва кафедри, відмова від набору на спеціалізацію "Фізичні проблеми енергетики" не могла не вплинути на кадровий склад кафедри. Все це призвело до того, що протягом 2004-2007 років склад викладачів змінився на третину, відбулися деякі зміни в навчальних планах. Цей час припав на реформи в вищий освіті, спочатку на перехід до системи підготовки бакалаврат-магістратура, а потім і до так званої болонської системи. Попри все, основні принципи фізтехівської освіти було збережено, педагогічний колектив кафедри поступово віднайшов нові форми роботи із студентами, зокрема із використанням Інтернету та сучасних мультимедійних засобів. Висока якість підготовки студентів кафедри неодмінно підтверджувалась першими місцями студентів кафедри за результатами ректорського контролю. Не один раз студенти кафедри становились переможцями олімпіад з фізики та математики, зокрема в відкритій олімпіаді з фізики, що проводиться викладачами кафедри Phystech-Open. Суттєво збільшилась зацікавленість роботодавців в випускниках кафедри. Багато із них знайшли себе в науці, працюючи в провідних наукових центрах та університетах України та світу. Багато хто із них вже захистив кандидатську дисертацію. Дехто знайшов себе в інших сферах, в більшості пов'язаних із високотехнологічними галузями економіки.

Водночас, керівництво університету ясно усвідомлювало актуальність проблем розвитку енергетичної галузі країни. Важливість підготовки наукових та інженерних кадрів, спроможніх давати відповідь на виклики, що стоять перед цією галуззю (розробка і пошук нових джерел енергії, що можуть замінити викопне паливо, питання збереження навколишнього середовища та кліматичних змін, розвиток відновлюваних джерел енергії) потребувала утворення нових навчальних структур. Тому 2 серпня 2011 року за ініціативи президента Національної академії наук України академіка Патона Б.Є. та ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» академіка НАН України Згуровського М.З. на базі ФТІ створюється кафедра Фізики енергетичних систем, яку очолив академік НАН України, доктор технiчних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки та міжнародних наукових премій Халатов Артем Артемович. Кафедра починає готувати фахівців в галузі прикладної фізики, які спеціалізуються на розв'язанні задач фізики енергетичних систем, зокрема новітніх джерел енергії. Таким чином, «КПІ» першим в Україні приступив до підготовці фахівців в області перспективних та альтернативних джерел енергії. Навчальний процес на кафедрі повністю відповідав принципам фізтечівської підготовки органічного поєднання класичної фундаметальної та інженерної освіти. В 2014/2015 навчальному році кафедра вперше випустила бакалаврів, а в 2016/2017 навчальному році - магістрів. Таким чином, задача якісного посилення напрямку «Фізики енергетичних систем» на початок 2020 р. була успішно виконана.

В 2021 році кафедри фізики енергетичних систем та прикладної фізики успішно акредитували освітню програму "Прикладна фізика" за всіма трьома рівнями вищої освіти, при цьому за першим бакалаврським рівнем з відзнакою «Зразкова». За цією програмою кафедри готують фахівців за спеціальністю «Прикладна фізика та наноматеріали». Інтенсивна спільна робота колективів двох кафедри під час підготовки та проведення акредитаційних заходів сприяла посиленню горизонтальних зв'язків між співробітниками кафедр, більш чітко виявила сильні і слабкі сторони роботи кафедри в цілому. Успішна діяльність колективів кафедра, вміння швидко і оперативно вірішувати проблеми, ентузіазм співробітників були високо оцінені керівництвом університету. Тому, з метою подальшого розвитку задачі підготовки в КПІ ім. Ігоря Сікорського висококваліфікованих фахівців за спеціальністю "Прикладна фізика та наноматеріали" було прийнято рішення відтворити початкову ідеологію підготовки кафедри прикладної фізики. Цей процес збігся в часі із процесом реорганізації інших підрозділів Фізико-технічного інституту та загальноуніверситетським процесом омолодження керівного складу університету. Тому, з 1 вересня 2021 року кафедри почали функціювати як одна структура – кафедра прикладної фізики, а завідувати кафедрою прикладної фізики став доктор фіз.-мат. наук, доцент Монастирський Геннадій Євгенович.

Життя не стоїть на місці. Перехід на нові форми набору студентів в вищі навчальні заклади шляхом незалежного тестування, посилення міжнародної мобільності студентства, вимоги інтенсифікації науково-дослідної діяльності викладачів кардинально змінили ситуацію в освітянській справі, суттєво інтенсифікувавши конкурентність серед ВНЗ. Проте, колектив кафедри вірить і може знайти гідну відповідь новим викликам, зробивши навчання на кафедрі більш якісним, а студентське життя більш цікавим

Історія триває…